Як і ким надається допомога біженцям в Туреччині

0
1469

В Туреччині живе більше шести мільйонів біженців з Сирії, відповідно місцеві жителі, влада та громадські організації займаються їхнім розміщенням та супроводом. Ми вирішили поспілкуватися з працівницею однієї міжнародної гуманітарної організації Меріем, яка щодня відвідує поселення біженців та надає їм необхідну допомогу.

Як проходить ваш звичайний робочий день?

Маю звичний графік з 9 до 18:00, звичайний офіс і  просту уніформу з гаслами про мир. На початку робочого дня я беру теку з файлами сирійських сімей, які звернулись за допомогою до нашої контори і йду по їхніх домівках перевіряти стан помешкань та спілкуватись з усіма членами родини.

А що саме ви перевіряєте і чи всі  біженці мають житло?

Житло є майже в усіх, але дуже скромне  та зазвичай практично порожнє. В Анкарі біженці оселяються на пагорбах старих районів у покинутих будинках. Взагалі, ці будинки влада давно планує знести та побудувати щось модернове, але через засилля біженців роботу ще не почала. Ми запитуємо абсолютно про все: чи є в них турецька реєстрація, перевіряємо дохід  працюючих членів родини, чи є вони повнолітніми, чи відвідують діти школу, чи потребує хтось медичної допомоги. А якщо в сім’ї є неповнолітні дівчата, то ми мусимо перевірити чи вони часом не одружені. Також, ми оглядаємо побут: на чому родина спить, чи є в них водопостачання та опалення приміщення, засоби гігієни та санітарії.

Що ви робите із зібраною інформацією?

Всі дані про казуси ми надсилаємо до відповідних організацій, якщо це неповнолітній шлюб чи праця – в організацію, яка займається захистом дітей. Існують також медичні міжнародні донорські проекти, які можуть забезпечити хворих біженців медичною допомогою чи спеціальним обладнанням (візок, милиці і т.д.). Саме ці звіти  ми готуємо в офісі після здійснення візитів. Невідкладні ситуації мають пріоритет. Ними ми ділимось з колегами щоденно на підсумковій нараді та вирішуємо, яка справа потребує нагального реагування.

Ви працюєте  тільки в Анкарі? Хто ж займається біженцями в малих містах Туреччини?

Ми час від часу виїжджаємо в інші міста.  Там працювати дещо складніше, адже треба швидко орієнтуватися на новому місці та знайти домівки біженців. Тому, перед початком роботи ми повідомляємо місцеву адміністрацію про наш візит і якщо пощастить, то можемо навіть залучитись їхнім супроводом. У маленьких містах люди не знають про гуманітарні організації, тому щоб уникнути проблем та не згаяти час все треба заздалегідь продумати. Траплялись випадки, коли наші співробітники були заарештовані поліцією та після короткої розмови у відділку продовжували працювати.

Чому  ви працюєте в цій організації, якщо щоденно змушені бути в стресі та моральному напруженні?

Це гарний досвід, щоб побачити речі зсередини, в новинах такого не побачити і на вулиці не всім зрозуміло як живуть біженці. Хоча вони такі самі люди як ми, мали домівки, наукові звання, бізнес, приватну власність та традиції, але в якусь мить все для них обірвалось. І зараз вони покалічені живуть в хатах, де може бракувати навіть стіни, але вибору немає. Живуть.  А ще, деякі мої колеги працюють тут, бо більше  ніде влаштуватись не можуть, а заробітна плата в гуманітарних організаціях зазвичай конкурентоспроможна.

Чи потрібні спеціальні навички щоб працювати на вашому місці?

Я не думаю, що звичайні люди можуть зробити цю роботу. Ми повинні вміти слухати та забувати про самих себе. Наші працівники сильні емоційно  і ментально, оскільки щодня чують речі, які здатні порушити найпотужнішу психіку: історії про смерть, втрату, хвороби, каліцтво тощо. До нас долучаються волонтери, але за п’ять днів більшість не витримує, тому що, їм доводиться за гроші ходити до людей, які 3 дні нічого не їли і не мають ні куруша щоб цю ситуацію виправити.

Фото: HIAS