«Чумацьким шляхом» до столиці Туреччини

0
792

6 червня в центрі сучасного мистецтва Cermodern в Анкарі відкрилася виставка «Чумацький шлях».

Виставка розповідає про єдність і спорідненість культури й мистецтва кримськотатарського та українського народів.

Авторами та ініціаторами ідеї виступили кримськотатарський кераміст Рустем Скібін і засновник інтернет-видання про мистецтво In Art Георгій Браїлівський.

Виставку відкрито в центрі сучасного мистецтва Cermodern за сприяння Посольства України в Туреччині.

На урочисте відкритті виставки завітали Посол України в Туреччині, представники Української спілки, Товариства кримськотатарської культури та взаємодопомоги та Товариства дружби “Україна-Туреччина”, представники іноземних дипломатичних місій, журналісти.

За словами Посла України в Туреччині Андрія Сибіги: «Цей проект досліджує взаємозв’язок та взаємопроникнення української та кримськотатарської культур. Сама назва проекту «Чумацький шлях» є надзвичайно символічною. Так називалась дорога, якою в XVI-XIX ст. чумаки степами возили сіль в Крим в замін на інші товари, і щоб не загубитися в степу, вони орієнтувалися по сузір’ю, яке стали потім називати «Чумацький шлях». Кримські татари є своєрідним мостом між турецьким і українським народом, який ще більше нас зближує».

«Чумацький шлях» покликаний не тільки показати спільність української та кримськотатарської культур, а й зруйнувати радянські міфи про Крим та Україну.

Як зазначив Георгій Браїлівський: «Коли ми досліджуємо тему спорідненості наших культур, ми руйнуємо ті міфи, які штучно були створені за радянських часів. Перший міф – це те що наші народи завжди жили в умовах антагонізму і воєнних конфліктів. Інший міф – це те, що Росія принесла на півострів  розвинуту європейську культуру з часів ще першої анексії Криму у XVIII ст. В нашому проекті ми показуємо історію Криму у малюнках і гравюрах, на яких видно, що до приходу Російської імперії Крим – це був квітучий край, з розвиненою культурою та архітектурою. Гарним прикладом є спільне навчання дівчат і хлопчиків у кримськотатарській школі. Цивілізована Європа – це побачила майже через 200 років, на початку ХХ ст., а ще у XVIII ст. це було органічно для кримськотатарської культури».

Поєднання предметів трипільської кераміки з приватної колекції Музею Олександра Фельдмана та творів сучасних художників в мистецькій галереї Музею Івана Гончара демонструє безперервний зв’язок між архаїкою та сьогоденням, а також ілюструє відображення стародавніх символів у сучасному мистецтві.

Відео-арт від Анастасії Лойко, художні декорації від Оксани Тарасевич та аромат “Степу” від провідного парфумера Олександра Перевертайла є складовою виставки і створюють відчуття присутності у відкритому просторі українського степу.

Leave a reply