Батьки школярів не в групі ризику, яка підлягає госпіталізації COVID-19 – вчені

Дорослі працездатного віку з дітьми до 11 років мають на 25% менше ризику потрапити в лікарню або загинути, якщо вони заразилися коронавірусом. 
0
113

Дослідники заявили, що це майже повністю тому, що ті, у кого є маленькі діти, живуть здоровіше – вони також рідше помирають від причин, не пов’язаних з коронавірусом. 

Дослідження 12 мільйонів людей, яке проводилося під час першої британської хвилі пандемії COVID-19, заспокоює одне із ключових побоювань щодо збереження відкритості шкіл. У тих, у кого є діти у віці від 12 до 18 років, був незначний підвищений ризик зараження вірусом – на 8% вище, ніж у людей без дітей.

Для порівняння, показник становив лише 3% у людей, в кого діти до 11 років.

Але вчені з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини та Оксфордського університету виявили, що це не означає більший ризик госпіталізації або смерті від коронавірусу.

Це свідчило про те, що домогосподарства з кількома поколіннями, в яких бабусі та дідусі проживають в одних будинках з молоддю, не піддають ризику людей похилого віку.А для дорослих старше 65 років, які проживають з дітьми, не було підвищеного ризику зараження або смерті – незалежно від того, скільки років дітям.

Але не ясно, як на це впливає відкрита школа, бо дані збиралися у період з лютого по серпень цього року, коли багато шкіл було закрито.

Професор Ліам Сміт зауважує: “Якщо ми можемо тримати школи відкритими, це справді важлива річ для цього покоління молодих людей.

Але ми повинні розглянути можливі ризики. Немає доказів шкідливого впливу життя з дітьми шкільного віку”.

Це лише один аспект, який мають враховувати політики.

Діти та підлітки можуть ширше розповсюджувати вірус у громаді, яку ми не змогли вивчити. Також ми не враховували безпеку персоналу в школі”, – зауважує епідеміолог.

Дослідження проводилось у період з лютого по серпень, що дозволило вченим порівняти показники зараження до закриття шкіл у березні та після введення блокування.

Професор Сміт визнав, що не враховувалися дані після відновлення роботи шкіл у вересні.

Але він вважає, що подальші дослідження навряд чи змінять висновки вчених.

Д-р Бен Голдак науковець з відділу наук про здоров’я Первинної медичної допомоги в Оксфорді каже: “Наш аналіз розглядає той період, коли суспільство було в основному відкритим, а потім порівнює це з періодом, коли школи та суспільство в основному закриті.

Протягом листопада та грудня може статися так, що у нас буде частина соціального життя закритою, але школи залишаться відкритими.

Якщо це так, тоді, коли ці дані стануть доступними, ми повторимо наш аналіз, щоб перевірити”.

Попередні дослідження припускали, що старші діти – особливо підлітки в пізніших середніх класах і в шостому класі – мають високі показники “вірусного поширення”, припускаючи, що вони можуть поставити інших під загрозу.

Але дослідники заявили, що це далеко не доведений факт.

Вчені також дослідили, чи можуть діти, які переносять застуду, спричинену чотирма іншими коронавірусами людини, забезпечити захист від COVID-19.

Але їх результати свідчать про те, що будь-який імунітет проти цих інфекцій проти вірусу є малоймовірним.

“У нас все ще залишається загадка, чому діти мають низький ризик зараження COVID-19”, – каже професор Стівен Еванс.

Нове дослідження, яке було опубліковане на веб-сайті Medrxiv, потребує подальшого рецензування.

Результати отримані після того, як недавнє дослідження, в якому взяли участь 300 000 медичних працівників Шотландії та їх домогосподарств, показало, що спільне користування домогосподарством з дітьми шкільного віку не піддає дорослих, з якими вони живуть, більший ризик зараження COVID-19.

“Незважаючи на причинно-наслідкові зв’язки, можна зробити більш прямий висновок як з цього дослідження, так і з нашого, а саме спільне користування домогосподарством з дітьми шкільного віку не ставить дорослих, з якими вони живуть під більший ризик.

Це спостереження має вирішальне значення, оскільки суспільство прагне мінімізувати шкоду від Covid-19, водночас мінімізуючи непряму шкоду, заподіяну запобіжними заходами, особливо там, де ця шкода зачіпає дітей”, – каже доктор Девід Макаллістер з Глазго.