Звідки беруться сюжети для турецьких серіалів?

0
1614

Турецькі серіали завойовують серця глядачів не тільки в Туреччині, але й в усьому світі, зокрема в Україні. Інтриги, заплутаний сюжет та багато емоцій на екрані – тільки невеликий перелік того, за що вони припали до душі світовому глядачу.

Однак будь-який серіал – це вже кінцевий продукт, до створення якого долучилася велика команда людей. Ми хочемо привідкрити завісу процесу створення турецьких саг, і почнемо з першого кроку – сценарію. Щоб дізнатися звідки ж беруться історії, за розвитком яких спостерігаємо на екрані, ми поспілкувалися з турецьким сценаристом Фатьмою Киса, яка написала сценарії до багатьох серіалів на турецькому телебаченні.

Як Ви прийшли в цю професію?

Я обрала цю професію, бо написання – це те, що я можу робити найкраще.

Це важко, тому що я завжди повинна бути в курсі сучасних трендів та інтересів потенційних споживачів, в моєму випадку це домогосподарки.

Розкажіть, будь ласка. про свій розпорядок дня. При такій незвичайній роботі він теж повинен бути особливим.

Мені не треба рано вставати, тому що я лягаю спати дуже пізно. Можливо, це єдине що відрізняє мене від інших, а загалом моя робота теж досить технічна. Є замовлення — потрібно виготовити продукт відповідно до побажань покупця. В моєму випадку, продукт — текст, а покупець — телеканал.

Які труднощі виникають в ході роботи?

Потрібно бути постійно зосередженою, адже збір інформації проходить 24 години на добу, сім днів на тиждень. Я пишу сценарії з нуля, тому мені потрібно прораховувати перспективу розвитку сюжету від першої до останньої серії. Моє завдання не просто написання текст, моя місія, як і кожного телевізійника — втримати людей перед екраном телевізора.

Чи потрібно проходити певне навчання щоб писати сценарії для телевізійних серіалів?

Авжеж, потрібно, це потужна машина маніпуляції та продажу відповідних продуктів. Саму майстерність написання слід відточувати читанням текстів; для цього згодиться усе: проза, газети, романи, п’єси. Адже, кожен мій герой має певний образ та спосіб життя, а мені потрібно розумітись на їхніх манерах щоб якісно передати всі важливі та привабливі для людського ока характеристики.

Багато Ваших глядачів вважає що ця робота є досить веселою, чи можете ви це підтвердити?

Скоріше за все так, я спостерігаю за людьми, а це дуже весело. Інколи я можу описати ситуацію яка трапилась зі мною вчора на базарі в своєму сценарії, а через деякий час її екранізують і покажуть на всю країну, це дуже весело. Ще більше тішусь, коли мою минулорічну сварку з продавцем помідорів державне телебачення продає закордонним телеканалам. Входжу в історію таким чином, хай це навіть своя секретна і досить примітивна історія.

Чи правильно я зрозуміла, що Ви надихаєтесь від інших людей та списуєте сюжети з реального життя?

Буває і таке, адже навіщо напружувати свою уяву, якщо навколо все відбувається точно так, як так тобі потрібно написати? Не забувайте, ми говоримо про телесеріали, а цей продукт не несе ніякого особливого інтелектуального забарвлення. Практично кожна ситуація в сценарії сходиться до відносин між жінкою та чоловіком, родиною, сусідами. Мій вчитель одного разу сказав: «Не шукайте натхненням, воно скрізь. Придивіться уважно навколо вас і робіть нотатки».

Як Ви долаєте кризу натхнення? Чи встигаєте все написати в поставленні терміни?

Іноді денне світло турбує мене, тоді у мене може настати криза, тому я віддаю перевагу роботі уночі. Зазвичай я вчасно здаю виконану роботу, хоча можу бути дуже нервово виснаженою. З віком мені потрібно більше часу, щоб продумати довгий сценарій для телевізійного серіалу. Коли я була молодою, я могла написати 300 епізодів за три дні.

Чи завжди Вам подобається тема, на яку Ви пишете?

Іноді я ненавиджу свою тему. Чесно кажучи, маючи понад 13 років трудового стажу я більше не хочу писати телевізійні серіали, тому що мова дуже примітивна, а також існує дуже потужна цензура. Список заборонених речей до вживання на телебаченні росте з кожним днем, що додає мені роботи. Часто матеріали редакція повертає на доопрацювання. Я вважаю за краще писати для журналів, тому що я там вільна. Звичайно у свободі слова немає різниці, але аудиторія журналу менша, тому цензура не настільки сувора. Телесеріал дивиться величезна кількість людей, тому в сценарії треба вмістити все: задану пропаганду, рекламу, відповідні цінності, ідеологію тощо.

Чи є це прибутковою справою? Що ви порадите молоді, яка хоче себе спробувати в цьому ремеслі?

Розбагатіти можна досить легко, якщо у вас є хороші зв’язки в цій сфері. Якщо ж немає, то треба бути дуже обачним і мати на увазі що, якщо ви принесете зразки своїх робіт продюсеру, вони можуть бути поцуплені без жодної винагороди. На жаль, люди ще не досить добре знають про авторські права, і люди все ще вірять словам.