Українські керамісти на симпозіумі в Туреччині

0
2697

Керамічні вироби митців з України викликали захоплення на виставці в Анкарі.

У 8-му Міжнародному керамічному симпозіумі Маскабаль, який проходить в Хаджеттепе університеті з 16 по 29 жовтня беруть участь 19 митців з 7 країн світу, зокрема з України.

Україну представляють талановиті керамісти: Олеся Дворак-Галік з Києва та Іван Фізер з Черкас.

22 жовтня в Корейському культурному центрі в м. Анкара в рамках симпозіуму відбулося відкриття виставки “Мистецтво заради миру” .

Керамісти з різних країн знайомили відвідувачів виставки зі своїми роботами.

Кожний витвір був наповнений особливою енергетикою та мав історію свого народження.

Особливу увагу  привернули роботи українських майстрів.

Олеся Дворак-Галік представила вироби у вигляді квітів з серії «Мексика». Хоча їхні розміри були мінімальними (цього вимагали умови симпозіуму), вони мали цікаве походження- каміння було привезене з Мексики, гілочки знайдені на березі моря та в українському лісі.

Ще одна робота, яку Олеся привезла на виставку називалася «Античайник». Задумка цього твору заключалася в розумінні відносин між людьми, а саме в тому, що іноді важко знайти спільну мову і вирішити проблему звичним шляхом, наприклад , душевною розмовою за чаєм.

Іван Фізер представив свою роботу, що була виконана в дуже складній техніці декорування-відновний випал, завдяки якій виріб переливається на світлі різними кольорами.

Виставка триватиме до 23 Листопада 2018 року.

23 жовтня відбулась презентація робіт українських керамістів на симпозіумі в турецькому університеті Хаджеттепе. Учасники розповідали про стиль та техніки в яких працюють, а також демонстрували світлини своїх найкращих робіт.

Олеся Дворак-Галік працює в руслі неоавангардного мистецтва. Одна з головних серій її робіт – це серія  «Котушки», над якою художниця працює з 2010 року. Керамічна котушка – головний елемент її робіт, на основі якого вона створює образно і формально цікаві абстрактно-декоративні панно, об’ємно- просторові композиції, «композиції-конструктори». У декорі кожної котушки є традиційно-український, проте сучасно інтерпретований, орнамент, що демонструє бережне ставлення автора до національних традицій і надає композиціям певної адресності.

Художницю завжди цікавила роль людини у суспільстві, природі, політиці, людські взаємовідносини, любов, все, що стосується розвитку особистості. Цей інтерес до суспільно-політичних тем представлений в таких її роботах як «Людина і влада», «Близнюки», «Сучасна людина», «Люди не роботи», «Відпочинок», «Берегиня» .

Під час свого виступу Олеся Дворак-Галік також ознайомила учасників симпозіуму з діяльністю керамічної галереї «ЦеГлинаАрт», яку вона представляє та розповіла про щорічні фестивалі сучасної кераміки «ЦеГлина», які проводяться в Києві.

Окремої уваги керамістка приділила своїй роботі «Висота», де зображена нескорена людина, яка несе прапор України.

Під час своєї презентації український кераміст з Черкас Іван Фізер розповів про те, що надихає його створювати чудернацьких тварин.

«Іноді в нашому житті трапляються речі, які не можна пояснити логікою чи законами фізики, світ сповнений загадок, які мені завжди хотілось розкрити. Якщо є паралельні світи, то які вони, чи така ж гарна там природа, хто там живе? А можливо і на нашій землі, поряд з людьми існують істоти, яких ми не помічаємо? Деякі злились з природою, оберігаючи її, інші, народжені вогнем чи повітрям, товаришують тільки зі стихіями. Ми ж не знаємо хто живе у хмарах чи у вулканічній лаві? Хто охороняє береговий спокій, бореться із темрявою нічних вулиць, проганяє злих псів? Я думаю, варто показати цих благородних та сильних істот! У мене вони з кераміки, вкриті глазур’ю та ангобами, деякі досить яскравого забарвлення, інші більш природніх відтінків. Іноді тварини виглядають трішки агресивними, з широко відкритими ротами, мають колючки та шипи – та це просто їхні атрибути для боротьби зі злом, а в душі вони добрі. Звірі  мають пластичні, іноді закручені по спіралі форми, у деяких є очі, вуха, чудернацькі хвости та зачіски. Ліплю я їх з глини та шамоту у власному стилі. Мій головний інструмент – це руки та фантазія» – розповів Іван під час презентації своїх робіт.

Твори наших митців викликали захоплення не тільки у відвідувачів симпозіуму, а і в колег-керамістів з інших країн.