Українка написала трилогію про султану-українку «Хатідже Турхан»

0
1256

Кандидат мистецтвознавства та журналістка Олександра Шутко, дослідження якої про Роксолану вийшло нещодавно у Туреччині, завершила трилогію художньо-біографічного роману про Хатідже Турхан.

Три книги про цю султану вийшли друком у тернопільському видавництві «Навчальна книга – Богдан». Його презентація відбулася у Києві на Книжковому арсеналі. За словами авторки, над цим твором вона працювала п’ять років. – Я не з тих письменників, які пишуть швиденько романи про велику кількість історичних постатей. Тому що про свій персонаж маю дослідити багато історичних джерел, написаних різними мовами», – зазначає О. Шутко.
Для створення біографії султани-українки Хатідже Турхан (Надія з Поділля), яка стала матір’ю Мехмеда ІV, письменниці довелося вивчити ледь не усю наявну у Туреччині історичну літературу, архівні матеріали (рапорти та щоденники польських, німецьких, московських послів у Стамбулі ХVII століття), а також розвідки сучасних українських та зарубіжних істориків. – Тому що в історичному романі важливі усі деталі не лише життя героїні, а й побуту. Якщо про Роксолану українці знають чимало цікавих фактів, то от про її наступницю Хатідже Турхан їм практично нічого не відомо, – додає О. Шутко. Перший том її роману присвячено періоду потрапляння героїні до султанського гарему та боротьбі за виживання у ньому поруч із владною свекрухою – валіде Кьосем. У другому томі висвітлено роки фактичного реґентування Хатідже Турхан, яка стала валіде неповнолітнього сина-султана Мехмеда ІV. Третій том оповідає про 20 останніх років життя цієї султани, яка заступалася за українське козацтво. Гетьман Петро Дорошенко не лише отримав протекторат її сина, Мехмеда IV, а й об’єднав з ним свої сили задля походу на Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський) і Хотин у 1672–1673 роках. Його наступником став гетьман Юрій Хмельницький. Османи панували на Поділлі й після смерті Хатідже Турхан – до 1699 року. Останні роки її життя минули у протистоянні з невісткою, хасекі Гюльнуш, від якої захищала пасинків Сулеймана й Ахмеда.
Вони були першими у черзі спадкоємців османського трону. Валіде Турхан також відома як велика благодійниця. Після зведення грандіозної Нової мечеті у Стамбулі вона опікувалася долею паломників до Мекки і Медини та спорудила мечеть на честь рідного брата Юсуфа в місцевості, де Босфор впадає у Чорне море. Валіде Турхан збудувала собі найбільшу гробницю у столиці Османської імперії, до якої – справжнє паломництво серед турків, котрі надзвичайно шанують пам’ять про неї. – Маю надію, що мій роман зробить Хатідже Турхан знаменитою і на її Батьківщині, – резюмує О. Шутко.

Leave a reply