Тетяна Лафджи: В Україні – інженер, в Туреччині – художниця

Українка Тетяна Лафджи вже понад три роки проживає у Стамбулі. За освітою вона інженер, але інше місце проживання, інша країна та оточення привели її до нової професії. В Туреччині вона опанувала абсолютно нове для себе ремесло та стала художницею по склу.
0
1504

Українка Тетяна Лафджи вже понад три роки проживає у Стамбулі. За освітою вона інженер, але інше місце проживання, інша країна та оточення привело її до нової професії. В Туреччині вона опанувала абсолютно нове для себе ремесло та стала художницею по склу.

Ми поспілкувались з ентузіасткою та дізнались, як знайти нову професію в Туреччині, яка допоможе реалізуватись повністю.

Пані Тетяно, розкажіть, будь ласка, про свою творчість, чим саме ви займаєтесь та як вам вдалось розпочати свій творчий шлях в Туреччині. 

Коли я переїхала до Туреччини, то зрозуміла, що працювати за фахом мені тут не вдасться. По-перше, мій рівень турецької не був достатнім, а по-друге, тип моєї посвідки на проживання не дозволяв мені працевлаштовуватись в Стамбулі. 

Мені хотілось чимось себе зайняти, адже постійно сидіти вдома без роботи мені не подобалось. Тому я вирішила, що мистецтво це саме та сфера, в якій я хочу себе спробувати. Довго передивлялась, які є види мистецтва, методики, техніки тощо. І врешті-решт вирішила зупинитись на розписі скла. 

А чому саме скло? 

Одного дня я побачила роботу іншої художниці і вона мене дуже вразила. В той день я собі пообіцяла, що обов’язково колись зроблю щось подібне. Коли сонячне проміння осяює такі вироби, вони грають новими додатковими кольорами, мені це дуже подобається та захоплює. З цього випадку розпочалась моя творча стежка. 

А чи здобували ви освіту в цьому напрямку? Можливо, відвідували тренінги, семінари чи майстер-класи?

Малювати я вмію ще дитинства, тому доволі комфортно почуваю себе з пензлем у руці. Я досить значний час пристосовувалась до типу фарби та матеріалу. Адже все потребує досвіду. В Туреччині є безкоштовні курси для жінок, які організовують муніципалітети міста. Саме там я почерпнула знання про турецькі орнаменти та їх значення. Це є надзвичайно важливою частиною моєї роботи, тому що я маю знати значення кожного елементу свого малюнку. На щастя, завдяки Інтернету я постійно маю можливість поповнювати свої знання й удосконалювали навички. 

Розкажіть, що саме ви оздоблюєте та з якими матеріалами працюєте?

Серед моїх робіт вже є розписані декоративні столи, чайні набори, різні скляні вироби. А також, маю у своїх доробках і картини для салону краси. Я, зазвичай, не пишу картини, але те замовлення було для мене і викликом, і досягненням водночас, тому що змусило мене ненадовго вийти з зони комфорту та звичної діяльності. 

Як ви плануєте розвивати вашу справу у майбутньому?

Я мрію відкрити свою майстерню, але зараз трохи не на тому рівні, тому мені ще треба попрацювати. Моє ательє має бути дуже комфортним простором для мене та відвідувачів. Я хотіла б там вести курси для дітей та дорослих, вчити їх цікавинкам в позитивній, майже домашній атмосфері за чашкою чаю чи кави. 

Розкажіть про технічний процес, як ви створюєте посуд та інші предмети?

Я купую вже готовий скляний виріб. І готую його до нанесення малюнку. Потім я створюю ескіз малюнку та узгоджую його з клієнтом. Після узгодження я роблю нарис на склі та наношу контурну фарбу. Залишаю виріб на 24 години, оскільки фарбі треба дати висохнути, а потім заповнюю кольоровими фарбами елементи. Також чекаю декілька діб і лише потім запікаю виріб. До речі, спочатку в Туреччині я змогла знайти лише три кольори для малювання на склі, а на сьогодні моя палітра майже безмежна. Є фарби і для декоративного розпису, і для розпису, який буде використовуватись для подачі їжі.

А хто ваш покупець і звідки він до вас приходить?  

Загалом це наші співвітчизниці та вихідці з СНД, мешканці арабських країн та Європи, які знаходять мене через мою сторінку в Інстаграм. На жаль, місцеві жителі не дуже розуміють цінність ручної роботи і часто дивуються моїм цінам. Мовляв, у звичайному магазині сервіз для чаю можна купити значно дешевше. На що я відповідаю, що кожен має право купувати та платити за те, що йому подобається. До прикладу, на чайний набір на 6 персон я витрачаю 2 тижні роботи в режимі з 8 до 17, тому що це клопітка та детальна робота. А загалом, мені щастить з замовниками і я ніколи не мала з ними жодних конфліктів і непорозумінь. Те саме я можу сказати про моїх турецьких партнерів, з якими ми робимо спільні проєкти. Декілька стамбульських студій знайшли мене в мережі, й ось уже кілька років ми працюємо над спільними роботами.

Ви вже згадували про те, що вивчали турецькі орнаменти та символіку. А чи не з’являлось у вас бажання використовувати українські мотиви у ваших роботах?

Як би я не хотіла відійти від східних мотивів, наразі мені це не вдається. Напевно, це тому, що склу більше пасують турецькі орнаменти, а українські гарніше та звичніше виглядають саме на глині. Важко уявити українську вишиванку на турецькому грушоподібному бардаку, чи не так?

Погоджуюсь, важко. А що б назвали найважчим у вашій роботі?

Практично неможливо розпочати роботу без натхнення. Треба обдумати всі деталі малюнку, зробити ескіз. Часом дивишся на виріб і навіть гадки не маєш що робити, а коли вже є ескіз, то робота – саме задоволення. Також, важко переживається останній момент робочого процесу, коли виріб дістається з печі. Оскільки я працюю зі склом, то існує вірогідність, що скло може луснути під дією температури, або склянка може впасти на підлогу при необережному русі. Саме на цьому етапі я переживаю найбільше. На щастя, такі прикрості стаються зі мною дуже рідко.

Що б ви хотіли побажати українській діаспорі в Туреччині?

Я б хотіла побажати дівчатам не нудьгувати, а спробувати відкрити для себе щось нове. Розвивайте ваші таланти, здійснюйте власні мрії, не бійтесь помилятись та шукати нове натхнення знову. Наприклад, я інженер за освітою і ніколи не могла б і подумати, що буду пов’язувати своє життя з мистецтвом. Користуйтесь можливостями, які вам надає Туреччина, відвідуйте курси, знайомтесь з іншими митцями та отримуйте задоволення від вашої роботи.