Покрова Пресвятої Богородиці: традиції та звичаї

0
3301

14 жовтня відзначається велике свято – Покрова Пресвятої Богородиці. Цей день прийнято вважати кордоном між двома порами року.

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні – свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, “Покрови” чи “Святої Покрови”. Цього дня з особливою урочистістю проходять богослужіння у храмах. Корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини. Дівчата, яким набридло дівувати, у свято Покрови потайки просили: “Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким”. Дослідники простежують у цьому культі відгомін давніх культів слов’ян-язичників на честь жіночого божества продовження роду, плодючості – Лади, Живи.

Цікаво й те, що з  1999 року Покрова в Україні одночасно є і святом козацтва, адже славні воїни нашої землі вважали, що покров Богородиці захищає їх від усяких бід і смертей та особливо шанували свою заступницю. А з 2014 року, відповідно до Указу Президента України, Покрова стала й  Днем захисника України.

В Україні Покрова Божої Матері – дуже шановане свято. Багато сіл названі на його честь: в різних областях можна зустріти Покровське, Новопрокровське та інші схожі назви. Безліч храмів в Україні присвячено Покрові, і це теж данина козацьким традиціям. Крім того, в давнину саме в цей день було заведено закладати фундамент церкви.

Історія Покрови

За легендами, історія Покрови починається з переказів про чудеса, скоєні завдяки заступництву Богоматері, що розкинула над віруючими своє чудове покривало (омофор, або покров). Одна з них оповідає, що більше 11 століть тому Покров Святої Богородиці врятував жителів Константинополя від завоювання князем Аскольдом. Тоді, будучи ще язичником, він зі своїми воїнами осадив православне місто. Жителям Константинополя загрожувала загибель, але вони стали ревно молитися Божій Матері. І вона врятувала їх, укривши своїм омофором: вороги вже не могли бачити благочестивих городян, і останні врятувалися. Дивовижна подія вразила Аскольда, і він зі своїми дружинниками прийняв християнство.

Є й інша легенда, яка дещо схожа з першою. У 10 столітті на грецьку Візантію напали араби (сарацини). Якраз у цей час у Влахернському храмі в околицях Царграда йшло богослужіння, віруючі стали просити Богородицю про захист. Двом з них, Андрію Юродивому та його учню Єпіфанію, було видіння Божої Матері. Вона помолилася разом із віруючими, після чого зняла зі своєї голови блискуче покривало, яскравіше за сонячні промені, і простягнула над усіма людьми, що перебували в церкві. Тим самим Покров Богородиці захистив їх від ворогів видимих і невидимих. Греки перемогли в цій битві, і Візантія була врятована.

Князь Ярослав Мудрий 1036 р. розбиває печенігів і з вдячності будує в Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. В церкві Благовіщення 1037 р. він віддає увесь народ під опіку Божої Матері. Князь Мстислав, в поході проти черкесів обіцяє збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо Вона допоможе йому перемогти ворога. Він перемагає і виконує свою обітницю. Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові і Пречистій Діві Марії. Наші князі і їхнє військо йдучи в похід проти половців 1103 р., складали обіти Богові і Пречистій Діві Марії. Князь Ігор Святославович, герой епосу «Слово о полку Ігоревім», після своєї втечі з полону, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері, щоб їй подякувати за поміч і порятунок. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію спішить з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та з поклоном складає Їй багаті дари. Деякі українські князі на своїх печатках використовували іконки Божої Матері або молитви до Неї.

День українського козацтва

Українські козаки завжди по-особливому шанували свято Покрови, адже вважали Богоматір своєю заступницею. Ікона Марії з омофором була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. З’явився навіть особливий тип ікони – «Козацька Покрова», на якій зображували козаків та їхніх старшин під розпростертим покровом Богородиці. За даними Інституту національної пам’яті, вціліло трохи більше десятка таких ікон. На одній з них ми бачимо навіть зображення Богдана Хмельницького. Люди на Покрову молилися за воїнів, які перебувають у походах і захищають вітчизну, обирали козацьких отаманів. До нас дійшли перекази про те, як після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли з рідних місць за Дунай, взяли із собою як найбільшу цінність – ікону Покрови Пресвятої Богородиці.

Не можна забувати, що свято Покрови завжди було і днем милосердя. Готуючись до зимових холодів, наші предки допомагали бідним родичам і сусідам. Зазвичай чоловіки ходили по дворах і рихтували дахи будинків, де жили самотні люди похилого віку, вдови та сироти. Жінки несли діткам тепле взуття й тканину на сорочки. Козаки для дітей загиблих побратимів справляли зимовий гардероб: купували чобітки, кожухи й шапки. Існувало повір’я, що у того, хто на Покрову одягне сироту, діти і внуки народяться в сорочці (щасливими). Дівчата і хлопці також допомагали нужденним: кололи дрова, поправляли паркани, носили воду, мазали печі.

А ще наші предки вірили, що на Покрову земля вкривається і засинає на зиму, тому відзначали ще й свято матері-землі. Годувальницю проводжали в царство сну з великими почестями: на вишитих рушниках в поле виносили паляниці та калачі, ламали на шматочки й розкладали по краях ниви, щоб земля, перед тим як заснути, могла насититись хлібом. Тоді, говорили люди, під час відпочинку вона набереться сил і дасть влітку багатий урожай.

Традиції та обряди на Покрову

Традицій та обрядів на Покрову в українських сім’ях є чимало. Вони пов’язані як з часом року і сезонністю селянських робіт, так і з народними звичаями. Ось деякі:

– Після Покрови в Україні наступав період весіль. У цей час закінчувалися польові роботи, урожай вирушав у засіки, і з’являвся час для свят. У селах починалися вечорниці, сватання. Весілля закінчувалися за два тижні до Різдвяного посту.

– У Карпатах до Покрови поверталися отари з полонин і чумаки, що їздили за сіллю.

– На Покрову в українських сім’ях була поширена і традиція вішати над вхідними дверима рушник, який раніше був над іконою Богородиці – щоб всі були здорові.

– Був поширений і звичай просити здоров’я, благополуччя і достатку до хати в такого собі Покрова, який вважався опікуном Богородиці.

– Традиційно на Покрову утеплювали будинок, і 14 жовтня зазвичай перший раз затоплювали піч. З того часу практично нічого не змінилося – офіційно початком опалювального сезону вважається 15 жовтня!

– Був звичай до свята Покрови Богоматері вселятися в новий будинок, щоб його оберігала Богородиця.

Як у будь-яке релігійне свято, на Покрову Пресвятої Богородиці не можна робити серйозну господарську роботу, а також виконувати домашні обов’язки: будувати, копати, прибирати, прати, шити, в’язати, гладити. Якщо ж все-таки з’являються невідкладні справи, їх потрібно виконувати сумлінно, «в правді і простоті». У свято Покрови не можна лихословити, лаятися з людьми, вживати алкогольні напої.

Вважається, що на Покрову не можна позичати гроші, а також відмовляти сватам – за прикметою, та дівчина, яка відмовила сватам на Покрову, ще роки зо три не буде ніким засватана. Однак треба пам’ятати, що сенс подібних заборон не в тому, що не можна здійснювати якісь певні дії, а в тому, що православне свято – це в першу чергу день, який ми присвячуємо Богові.

Народні прикмети

Із цим православним святом, присвяченим Богородиці, пов’язано і безліч народних прикмет. Говорили, що Матір Божа вкриває землю своїм покривалом у вигляді листя або першого снігу і стежили за погодою. Ось кілька з народних прикмет:

– Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

– Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.

– Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.

– Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

– Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.

– На Покрову вітер – весна буде вітряна.

– Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.

– Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

– Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).

– Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

І в день цього великого свята Покрови піднесімо й ми свої душі та серця до нашої Небесної Заступниці та просімо: «Пресвята Діво, Богородице! Покрий нас чудесним своїм Покровом, захороняй нашу країну й нарід від усякого лиха і подай нам, Владичице, велику Твою ласку».