Про це йдеться у відповідному повідомленні розміщеному у Facebook.
“На цьому виступі ми почали розглядати історію дружби цих двох неймовірно важливих для історії народів людей з короткого екскурсу в історію українців та кримських татар. Згадали про політику Романових стосовно обох народів, перший Курултай, візит Киримера та Озенбашли до Києва, стосунки кримських татар та українців у ті роки, спільне бажання двох народів збудувати країну, в якій кожен з народів зможе мати свою мову, релігію, традиції… Словом, ті факти, які були важливими не тільки з точки зору історії двох народів, а й з точки зору формування особистості Киримера. Продовжився виступ біографією Мурського в “достамбульські роки”. Дитинство, роки навчання в університеті, перші кроки в якості громадського діяча та вчителя рідної мови, перші посади в органах української влади та арешти владою більшовиків, від’їзд за кордон та робота з діаспорою.
Потім ми прийшли саме до дружби Мурського та Киримера. Були розглянуті архівні документи з архіву ГПУ, деякі речення з книг Мурського та Киримера. Дуже зворушливо було читати слова, які написав Киример, коли дізнався про смерть Мурського. Ці слова знайшли відгук в серці кожного з присутніх.
Саме виступ я закінчила словами пана Андрія Іванца “Звісно, минуле вже не змінити. Але перед нами, українцями і кримськими татарами, сьогодні стоять не менш драматичні виклики ніж перед нашими предками сто років тому. Можливо, вивчення досвіду минулого допоможе уникнути помилок у сьогоденні.”
Після виступу слово отримав пан Джеляль Ічтен, який, підкреслив важливість знання тих подій, які відбулися в минулому, казав, що дружба двох народів має тривати, що спільний рух має важливість для обох народів.
Я мала честь подарувати пану Джелялю від імені авторів та упорядників книги “Кримськотатарський рух у 1917-1920 роках”. Також отримала від пана Джеляля подарунки – кримськотатарський вимпел та книжки з історії кримських татар.
Хочу подякувати İstanbul Kırım Derneği та особливо пану Celal Içten за запрошення в якості доповідача.
Хочу окремо подякувати нашим чудовим історикам з України: пану Дмитру Козлову – за те, що ще 12 років тому “заразив” темою Мурського; за те, що завжди допомагає отримувати нову інформацію; за те, що здобув та надіслав книгу, яку я подарувала пану Джелялю; пану Володимиру Окипнюку – за чудові статті, якими я користуюсь для своїх досліджень; -пану Andriy Ivanets – за чудову книгу та статті – джерела мого виступу; за те, що надіслав мені світлини слів Киримера на смерть Мурського; -пану Andriy Kohut – за чудову книгу та статті – джерела мого виступу; за те, що передав мені книгу для пана Джеляля.
Також хочу подякувати Ukrayna Ankara Büyükelçiliği/ Посольство України в Турецькій Республіці, Генеральне консульство України в Стамбулі /Ukrayna İstanbul Başkonsolosluğu та Українське культурне товариство за підтримку моєї діяльності”, – йдеться у дописі.
