Українська художниця натхненна Стамбулом

Українська художниця Анна Сайфуліна лише двічі приїздила до Туреччини в якості туриста, як і мільйони наших співвітчизників. Але одна з цих поїздок до Стамбула стала доленосною для пані Анни, адже саме після коротких оглядин міста, вона вирішила, що бажає тут оселитися. 
0
1885

Українська художниця Анна Сайфуліна лише двічі приїздила до Туреччини в якості туриста, як і мільйони наших співвітчизників. Але одна з цих поїздок до Стамбула стала доленосною для пані Анни, адже саме після коротких оглядин міста, вона вирішила, що бажає тут оселитися. 

Після декількох місяців підготовки до переїзду вона здійснила свою мрію та вже чотири роки проживає у Стамбулі. Не просто проживає, а перетворила це місто на власне джерело натхнення і головного героя своєї творчості. Ми вирішили поспілкуватися з нею та дізнатись як Стамбул може змінити життя людини.

Розкажіть, будь ласка, про ваш художній досвід.

Мені завжди подобалася графіка, а чорна гелева ручка була моїм улюбленим інструментом. Я з дитинства малювала, пробувала нові техніки самотужки. Переїхавши до Харкова ходила на вечірні курси малювання до класу заслуженого художника України, члена спілки дизайнерів України та автора багатьох посібників з мистецтва Олександра Миколайовича Лисенка. Саме його підхід навчив мене мислити формами, за що я дуже йому вдячна. За роки в Туреччині я розвила власний стиль, на який мене надихнув Стамбул.

Що саме ви маєте на увазі? Як місто може задати напрямок роботи художнику?

Безперечно, може. Стамбул містить у собі безліч геометричних форм які пов’язані між собою. Через те, що місто стоїть на пагорбах, складається враження чотиривимірного простору, якщо можна так висловитися. Тобто гуляючи містом можна натрапити на зовсім неочікувані краєвиди, як то Галатська вежа, яку видно з околиць Уськюдару, чи панорама першого босфорського мосту у вузькому проході між будинками Бейоглу. Стамбул як єдиний організм в якому все пов’язано. Саме це я намагаюсь відобразити у своїх роботах.

З чого саме ви почали малювати? Пам’ятаєте свої перші роботи в Стамбулі? 

Три роки тому я почала вести інстаграм сторінку DrawingMyFridays. Щотижня у п’ятницю я виходила на прогулянки щоб відкрити для себе нові райони міста та намалювати їх. Це було для мене своєрідною мотивацією – не сидіти вдома і більше малювати та дізнаватися про улюблене місто. 

Я замовила порожні листівки, малювала на них зображення Стамбула та надсилала рідним та друзям в Україну. Потім їх почали купувати абсолютно незнайомі мені люди. Мені хотілося експериментувати, я вирішила додати більше кольору та збільшити формат своїх робіт розмір яких на сьогодні вже дорівнює муралу.

mde

Чи не про вуличний мурал ви ведете розмову? Такий які часто можна побачити в Києві?

Я дуже люблю київські мурали та мені до них ще далеко. Мої мурали розміщені у декількох стамбульських кафе та приватних будинках. Такий формат роботи мені дуже подобається і в майбутньому мені хотілося б  розвивати цей напрямок моєї діяльності.

Що саме ви малюєте та яку техніку використовуєте?

Подорожуючи Італією я мала нагоду відвідати виставки видатного майстра роботи з кольором Марка Шагала та відомого графіка М.К.Ешера. Надихнувшись, я намагалась поєднати колір та графіку у своїх роботах. Я використовую спиртові чорнила та маркери. Мені подобається акварельний ефект та насиченість кольору, який виходить в результаті. Основним кольором моїх робіт зазвичай є колір літнього Босфору – тюрказ. 

Я не малюю з натури, а збираю “матеріал” для своїх робіт на фотокамеру. Мій робочий процес виглядає приблизно так: задумавши намалювати певну місцевість, я іду туди на прогулянку і фотографую цікаві будівлі, деталі їх оздоблення та предмети декору. У своїй майстерні я компоную всі ці елементи та створюю малюнок. 

Під час робочого процесу я фотографую окремі елементи малюнка та прошу своїх підписників в інстаграм вгадати який саме об’єкт я наразі малюю. Багато хто таким чином дізнається про нові цікаві локації.

Чи важко бути художником в Стамбулі? 

Художником бути тяжко скрізь: незалежно від місця проживання. Щоб розвиватись та чогось досягти потрібно не тільки малювати щодня, а й розвивати soft skills, нарощувати професійні контакти та слідкувати за колегами. На щастя, ми живемо за часів Інтернету, що полегшує життя багатьом митцям. Адже, завдяки Інтернету можна легко знайти близьких по духу людей з різних куточків світу.

Чи використовуєте ви будь-які деталі з української культури при виконанні ваших робіт?

Наразі всі мої роботи про Стамбул та Туреччину. Мені б хотілося більше дізнатися про традиційні турецькі мистецтва, такі як мініатюра, кахлі чи ісламська геометрія, щоб краще розуміти символіку та принципи, якими керувались стародавні митці. Мені дуже цікаво як ці знання вплинуть на мою творчість.

Від часу останнього візиту до України в мене виникла ідея створити серію постерів для різних українських міст в рамках розвитку туризму.  Сподіваюся, що в майбутньому буде нагода втілити цей проєкт у життя. 

Зараз я працюю над організацією власної виставки, де збираюсь показати свої творчі доробки.