Історик розповів про життя кримськотатрської діаспори в Туреччині

Кримськотатрська діаспора в Туреччині мала і має можливість зберігати свою культуру та мову, водночас на своїй історичній батьківщині – в Криму, тимчасово окупованому Росією, кримські татари наразі потерпають від примусової асиміляції та гонінь за національною ознакою.
0
80

Кримськотатрська діаспора в Туреччині мала і має можливість зберігати свою культуру та мову, водночас на своїй історичній батьківщині – в Криму, тимчасово окупованому Росією, кримські татари наразі потерпають від примусової асиміляції та гонінь за національною ознакою.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів історик, правозахисник, професор Бількентського університету Хакан Киримли.

«Туреччина – етнічно найближча для кримських татар держава у світі. Тут живе найбільша кримськотатарська діаспора. На одного кримського татарина, який мешкає у Криму, припадає приблизно десять тих, хто живе у Туреччині», – розповів Хакан Киримли, який, як і його батько та дід, народився в Туреччині.

«У Москві мали надію, що кримські татари на території Туреччини будуть дуже швидко асимільовані. Насправді цього не сталося. Ми як були кримськими татарами, так і залишилися», – розповів історик.

З цього приводу він підкреслив роль Туреччини у наданні права та можливості зберігати свою ідентичність.

«І це, зокрема, заслуга політики держави (Туреччини – ред.) щодо цього. Велика кількість кримських татар зберігали і продовжують зберігати свою культуру, мову. Життя в діаспорі – це не так просто, але ми не забували, не забуваємо і ніколи не забудемо своє коріння. Ми народилися і помремо кримськими татарами», – сказав Хакан Киримли.

Що стосується нинішньої ситуації в тимчасово окупованому Росією Криму, то правозахисник вказав, що кримські татари не мають такої можливості на фоні тотальних спроб асиміляції.

«Що ми зараз спостерігаємо в Криму? Кримські татари, які не мовчать і протестують проти режиму, змушені або залишити півострів, або ж стають жертвами нерозкритих, навіть нерозслідуваних убивств, або політичними в’язнями. Робиться все, щоб залякати і змусити мовчати. І прості кримські татари змушені виїжджати в пошуках роботи, можливості освіти для дітей. Забороняючи кримськотатарські медіа, школи, релігію, культуру, мову, ідентичність, роблять все для асиміляції з росіянами», – розповів Хакан Киримли.

Науковець переконаний, що історична безкарність за минулі злочини та теперішня – за злочини сучасні, породжує небезпеку їх продовження та повторення. Як приклад він наводить неодноразові історичні спроби та плани Росії депортувати кримських татар з Криму, зокрема ще задовго до 1944 року.

На його думку, саме безкарність, у тому числі за депортацію в 1944 році, призвела до тимчасової окупації Криму в 2014 році та нинішнього важкого становища кримських татар на півострові, створення умов, що примушують їх знову покидати свої домівки.

Як повідомлялося, 18 травня в Україні відзначили День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановували пам’ять жертв депортації кримських татар.

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих людей. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС.

Leave a reply