22 червня – день, коли ми згадуємо мільйони людей, які загинули в Україні під час Другої світової війни.Українські землі стали місцями одних із найжахливіших битв Другої світової війни. Через нашу країну фронт проходив двічі, і Україна втратила мільйони життів – цивільних і військових. Але навіть у найтемніші часи українці не припиняли боротися.Сьогодні ми знову в епіцентрі великої війни. І знову – проти ідеології зла, яка несе терор, геноцид, депортації, фільтраційні табори, масові поховання і катування. Росія нищить українські міста так само, як колись їх знищували нацисти. Знову – жертви серед цивільних. Знову – боротьба за право жити вдома, вільно, гідно.У цей день ми згадуємо всіх, хто загинув. Усіх, хто захищав Україну. Хто став жертвою злочинної агресії. Хто віддав життя за майбутнє.І запалюємо свічку – як знак пам’яті. І віри: зло не вічне.
