Про моделінг в Туреччині і не тільки: інтерв’ю з Роксоланою Шостак

0
4434

Вінничанка, успішна модель, молода мама та просто красуня Роксолана Шостак погодилася розповісти про своє життя, кар’єру і особливості роботи моделі закордоном, та зокрема в Туреччині.

УА: У Вас таке незвичайне ім’я. Батьки Вас назвали на честь тої самої відомої на весь світ українки?

Р.Ш.: Ні, не правильно було б сказати, що мені дали ім’я на честь історичної персони, нехай навіть такого масштабу. Я — це я,  не варто асоціювати мене з кимось іншим. Просто в нашій сім’ї існує традиція давати дітям гарні, рідкісні імена.

УА: Знаю, що у Вас досить нетипова для України родина. Скільки маєте всього братів та сестер?

Р.Ш.: Я дуже пишаюся своєю великою сім’єю. В мене шість братів і дві сестри. Але й це не все, бо є ще також чудові невістки, зять, племінники… Але найбільша моя гордість — це донечка Лінда-Тереза.

УА: Яка у Вас освіта?

Р.Ш.: Я закінчила заочне відділення Вінницького фінансово-економічного університету, однак за фахом ніколи не працювала. Можна сказати, що з вищою освітою в мене не склалося, але це ніяк не вплинуло на мою самореалізацію в житті. Взагалі, до вищої освіти в Україні в мене неоднозначне ставлення, бо нажаль в цій сфері в нашій країні дуже багато проблем.
В той же час, завдяки батькам в нашій сім’ї всі отримали і гарне виховання, і необхідні знання, щоб вважати себе освіченими, культурними людьми. Взагалі, у нас в сім’ї в пріоритеті були не оцінки, а поведінка. Дисципліна завжди була понад усе. Вдячна моїм батькам, що вони ніколи не примушували нас навчатися. Навпаки, мені завжди казали: ти сама зрозумієш, до чого лежить душа, і будеш це вивчати з задоволенням. Тож навіть за двійки батько ніколи мене не сварив. Предмети, які, на його думку, треба було добре знати всім — це історія, географія та література. Наприклад, вдома висіла карта світу і потрібно було вивчити всі країни та їх столиці. Також я перечитала багато класичних творів за порадою батька. Він подавав нам приклад і ми завжди мали на кого рівнятися.

УА: Як Ви розпочали кар’єру моделі?

Р.Ш.: Все сталося спонтанно: спершу мій брат Мстислав досяг неабиякого успіху в цій сфері. Згодом і я вирішила спробувати себе в цьому та звернулася в одну з відомих українських модельний агенцій. Моя кар’єра розпочалася досить вдало — в 2011 році мене запросили працювати за контрактом в Індію. Саме там я пройшла випробування на міцність та вирішила, що це саме те, чим я хочу займатися надалі в своєму житті.

УА: Як до цього поставилися Ваші батьки?

Р.Ш.: Мені пощастило мати надійну та люблячу родину. Батьки завжди підтримували мене, незважаючи на неоднозначне, а подекуди і негативне ставлення до мого вибору з боку оточуючих. Знаєте, дуже поширені стереотипи про те, що на Сході тебе неодмінно викрадуть, обов’язково потрапиш в рабство, бордель… На щастя, моя сім’я від початку вірила у мене. Батьки виховали мене сильною і здатною постояти за себе, тому вони і не боялися мене відпускати.

УА: З якими проблемами довелося стикнутися в цій професії?

Р.Ш.:  Я впевнена, що в житті можливо все, а на неможливе просто потрібно більше часу. Тому й жодні перепони на шляху до мети мене не лякають. В моделінгу безліч труднощів, про все одразу й не розповісиш напевно. Перш за все, це надзвичайно складна робота, яка вимагає сили характеру та моральної стійкості. Багато неприємних моментів пов’язано з людським фактором. Відносини з колегами інколи складніші за власне саму роботу. Дуже важко співіснувати, коли в модельних апартаментах півтора десятка дівчат, і в кожної свій характер та свої звички. Я людина дисциплінована, охайна, люблю спокій і чистоту. Тож не рідко доводилося втручатися, ставити інших на місце, не дозволяючи порушувати мій особистий простір. Я не приховую, що через це в мене було багато конфліктних ситуацій з іншими моделями, і в декого можливо залишилися неприємні спогади. Що ж, це зворотня сторона медалі. В цьому бізнесі слабким не місце.

УА: До речі, Ви також брали участь і в зйомках кліпів та реклами. Що саме доводилося рекламувати?

Р.Ш.: Так, справді, дебютом для мене став кліп одного відомого індійського виконавця. Згодом я неодноразово знімалась закордоном в рекламі одягу, ювелірних виробів, косметики, зачісок, навіть весільного вбрання. На українському телебаченні мене теж можна було побачити в рекламі дитячого харчування, ліків тощо. Тож можу сказати, що для мене це звична частина моєї роботи.

УА: Цікаво дізнатися Вашу думку про українські конкурси краси. Чи мають вони щось спільне з моделінгом?

Р.Ш.: Професійний моделінг і конкурси краси — це зовсім різні речі, які ні в якому разі не варто ототожнювати. Щодо участі в останніх, в мене залишилися неприємні враження. Я вийшла в півфінал конкурсу «Королева України» в 2012 році, тож на власному досвіді переконалася, що це справжній пекельний котел. Коли знаєш, що насправді відбувається за лаштунками таких заходів, це викликає самий лише негатив.

УА: Ви багато подорожуєте в зв’язку з роботою. В яких країнам довелося побувати?

Р.Ш.: Спершу, як я вже казала, це була Індія, де я провела досить довгий час. Згодом довелося попрацювати в Китаї, Лівані та країнах Європи.

УА: Я знаю, що Вам довелося працювати за контрактом і в Туреччині. Чи сподобалось Вам в цій країні?

Р.Ш.: Я провела в Туреччині три роки. Можна сказати, я мала успіх в цій країні. З нею в мене пов’язані приємні спогади. Тамтешні люди справили гарне враження, в мене з’явилося багато нових друзів, з якими я досі підтримую зв’язок.

УА: Чи подобається Вам турецька кухня?

Р.Ш.: Так, звісно. Це багата і водночас дуже калорійна кухня. Було складно тримати себе в формі, перебуваючи в Стамбулі.

УА: Які особливості в роботі моделі в цій країні Ви помітили?

Р.Ш.: В Стамбулі мені часто доводилося зніматися в хіджабі, коли акцент робився на обличчя. Це де в чому полегшувало життя, бо можна було дозволити собі кілька зайвих кілограм. Потім правда доводилося їхати в Україну повертати форму.

УА: Окрім Стамбула, Вам довелося побувати і в інших куточках країни?

Р.Ш.: Насправді в мене було багато роботи по всій території Туреччини. Географія зйомок охоплювало багато різних місць. Доводилося бувати в Анталії, Мармарисі, Бодрумі, Аланії, Ізмірі, Анкарі, Бурсі, Кемері. Графік часто бував дуже напруженим та щільним: інколи потрібно було летіти в одне місто, працювати там, потім після зйомок одразу ж повертатися в Стамбул, де мене вже чекали в новій студії. Фізично було важко, я дуже втомлювалася, але ніколи не скасувала жодної зйомки.

УА: Якщо не секрет, які складові Вашого успіху в модельному бізнесі? Які особисті якості допомогли Вам найбільше?

Р.Ш.: Перш за все, я завжди прагнула досягти успіху в житті, тому для цього була готова наполегливо працювати. До того ж, в цій професії важливе перше враження, яке в свою чергу залежить від культури поведінки, знання іноземної мови, зовнішнього вигляду. Потрібно знати, як поводити себе з  людьми, враховуючи культурні особливості різних країн.

Після кожної наступної зйомки в рекламі на мене чекав стрімкий ка’єрний зріст і нові пропозиції. Але там, де багатьом здається, що вже можна трохи розслабитись, я навпаки починала ще більше працювати. Мені стали в нагоді самодисципліна та організованість, наполегливість і працьовитість.

УА: Які іноземні мови варто вивчати тим, хто мріє про кар’єру моделі? Достатньо лише англійської чи ні?

Р.Ш.: В ідеалі тим, хто розраховує працювати закордоном, необхідно добре володіти як розмовною англійською, так і орієнтуватися в професійних термінах. Зазвичай цього достатньо. Не слід намагатися вивчити мови всіх країн, де доведеться побувати. Мені здається, що краще вивчити досконало одну, аніж знати кілька, але абияк.

УА: Що можете порадити дівчатам, які планують розпочати кар’єру моделі?

Р.Ш.: На мою думку, щоб реалізуватися в цій сфері, потрібно перш за все полюбити себе. Людина, що перебуває в гармонії з собою, і ззовні виглядатиме відповідно, що дуже важливо в цій роботі. Моделінг — це не лише участь в показах та прогулянки подіумом, а й зйомки для каталогів, глянцевих журналів, реклами тощо. Не слід брати до уваги поширені стереотипи про високий зріст та ідеальні пропорції. Навіть в Європі зараз відбувається зміна модельних стандартів. В тій же Туреччині наприклад дуже великий попит на моделей size plus.

Зазначу, що важливе значення для моделі, особливо на початку кар’єри, має її бук. Це портфоліо, що містить від 10 до 15 якісних, різнопланових фото формату А4. I головне в ньому не кількість, а якість фото. Тобто треба розуміти, що з однієї зйомки може бути всього одна виграшна світлина, а отже й на те, щоб сформувати сильний бук, потрібно витратити деякий час та зусилля. В хорошому агенстві вам із цим допоможуть.

УА: Чи продовжити Ви працювати в модельному бізнесі? Які у вас плани на майбутнє?

Р.Ш.: За останніх кілька років в моєму житті сталися зміни, тому і пріоритети дещо змінилися. В мене народилася чудова донечка, якій нещодавно виповнився один рік. На даний час я хочу приділяти їй якомога більше часу. Наразі я працюю в менеджером готелю «Франція», що у Вінниці, вивчаю особливості ведення готельного бізнесу так би мовити на практиці.

Також я  скаут однієї із найсильніших модельних агенцій, ліцензованої закордоном. Це OKS models manegment. В майбутньому я обов’язково планую відкрити школу моделінгу, оскільки хочу поділитися власними знаннями та досвідом з іншими дівчатами. До того ж, мене періодично запрошують на зйомки в країни ЄС, Росію і звісно в Туреччину. Тож моделінг залишається, як і раніше, важливою частиною мого життя.

Від себе подякую пані Роксолані за цікаву та змістовну розповідь і побажаю успіхів в реалізації усіх її планів!

Інтерв’ю взяла Ольга Еге.